|
Автор Лазарев-криворожский Александр
|
БІЛА ВІХОЛА
слова Володимира Білецького,
Олександра Лазарєва
Б’ється в шибку віхола крильми,
З вітрюганом білий вальс танцює
І холодним подихом зими
Все його голубить та цілує.
Кидає під ноги білий сніг,
Падає, спішить змінити долю,
Огорта мене і Кривий Ріг
В білосніжносяючу неволю.
ПРИСПІВ:
І я, мов сивий вітрюган,
Сьогодні випробую долю,
Бо серце спіймане в капкан
Ще хоче вирватись на волю.
Ой, чиї то очі вдалені
Тихо в мою душу зазирають?
Ой, чиї ж то руки, як ві сні
Так мене до серця пригортають?
І сніжинки тануть на щоках
І пливуть сльозами по обличчю.
Біла радість, наче білий птах,
В неосяжність білосніжну кличе.
І злітають в небокрай думки,
І зимова флейта не вгаває.
Білий танець лине крізь роки...
Сніг летить, але тебе немає.
6.12.2008 Кривий Ріг
|
