|
Автор Лазарев-криворожский Александр
|
Олександр Лазарєв
ЩАСТЯ МОЄ
Ген за селом сонце встає,
День молодесенький дибки стає,
Берегом котиться білий туман
І розлягається в лузі, мов пан.
ПРИСПІВ:
Думки летять, як білі лебеді, зоряні лебеді,
У ті місця, куди ходили ми синіми веснами.
Летять думки у жовтих променях – зоряні лебеді,
І вабить серце берег сонячний срібними росами.
Де ти тепер, щастя моє?
Я вже й не знаю, яке ти там є...
Десь спалахнуло на мить, крадькома...
Мрії лишились, а щастя нема.
ПРИСПІВ.
День пролетів білим конем.
Сонце палає червоним вогнем.
Скоро над світом місяць зійде,
Зіркою з неба щастя впаде.
ПРИСПІВ.
Долинська 23.06.2002 р.
|
