|
Автор Лазарев-криворожский Александр
|
ЗОРЯНА
Вірші Антоніни Корінь, Олександра Лазарєва
Люба дівчино, кохана,
Синьоока та рум`яна – маків цвіт.
Кажуть ти не йдеш, а пишеш,
І на всіх медами дишеш – ясен світ.
Я блукав у полі, в лісі,
У гаях мого Полісся все сходив.
Линув птахом над горами,
Щоб зустріть тебе – Зоряно, диво з див.
ПРИСПІВ:
Гей, Зоряно! Дівчино кохана, дівчина жадана,
Ти моя, Зоряна!
Гей, Зоряно! Зоре-зорянице, дівчина кохана,
Зоре-чарівниця!
Як побачу твої очі,
То без тебе я не хочу в світі жить.
Буду я тебе кохати і до серця пригортати кожну мить.
Руки я твої цілую,
Перстень і фату дарую – одягни!
Ой Зоряночко, Зоряна!
На рушник весільний станьмо восени!
ПРИСПІВ.
Долинська 31.08. 2006
|
