Олег Рубанский
Не чіпляйтесь, навіть як захочеться
до грудей та інших бабських штук.
Пригадайте: плив колись на Хортицю
славний наш отаман - батько Кук.
По дорозі скочив він в Австралію.
Ну а там - безбожнії та злі -
з'їли його, сівши під азалію,
чи жиди, чи кляті москалі...
Надершись браги та поївши наше сало,
вони відчули, що їм замало.
А Кук, вІн був собі дебелий козарлюка.
Вони на закусь і з'їли Кука.
Чи, може, той їх ватажок - Велика Бука -
патякав надто вже, що все смачне у Кука,
крутився збоку, підбивав їх ( москалюка!):
"Ану, ребята! Хватайте Кука!
Немного водки, свежей зелени и лука -
и будет все у вас такое, как у Кука!"
А потім кинув, комуняка, каменюку,
під ребра - списа, - і амба Куку.
А, може, звідавши, що той причалив зрання,
аби визвольні там очолити змагання,
що мужнє серце патріота в грудях стука,
ті вурдалаки загризли Кука!
Якщо ж до влади прийдуть націоналісти,
нас москалі відтак не зможуть більше їсти!
Най шляк їх трафить і жорстокая розпука,
бо ми з'їмо їх за батька Кука!
1992 |
