Українське барокко

                  Александр Авагян

Бачиш, люба моя,
Місяць і ми двоє.
І серце б'ється, наче птах уночі,
І віддається по гаях луна.

      Чуєш чи не чуєш?
      Знаєш чи не знаєш?
      Красень-ранок в росах сивих юнак
      Прийшов, і ніч здивовано розтаяла.

Десь за вікном бродить сонце,
Десь полями ходиш ти одна,
Чекаю і зову на пісню,
Повертається сама - луна.

      Щастя - твої коси,
      Щастя бродить в росах,
      І в твоїм серці відгукнеться весна,
Як повертається до нас луна.