|
Автор Лазарев-криворожский Александр
|
Олександр Лазарєв
ПЛАЧ ЗА УКРАЇНОЮ
Присвячується Надії Груневич
Сходяться на небі зіроньки,
Місяць ясний солодко зітхає.
Помахом магічної руки
Ніч на все туману напускає.
Схлипує над стежкою верба,
Віється чужою стороною.
В лози повпліталася біда,
Пісня її сповнена журбою.
ПРИСПІВ:
"Там, де сонце сідає, де край неба палає,
Де живуть мої сестри й сива ненька моя,
Там земля солов’їна, там моя Україна,
І за нею до скону буду плакати я.
Доленько нелюдяна моя,
Чом ти познущалась наді мною?
Нащо тихі вітоньки мої
Зросила болючою сльозою?
Нащо научила забувать
Шум дібров і плескіт хвиль дніпрових,
Рідний степ - квітучу благодать
Й лет пісень на крилах вечорових?
ПРИСПІВ.
Мабуть, так судилося мені:
Зсохнусь тут – і неньки не побачу.
Може, через це я навесні
Більше всього схлипую і плачу.
Земле, хай не рідна ти мені,
Та поглянь, як я тягнусь до тебе.
Змилуйсь, розступися, як вві сні,
І прийми, прийми мене до себе!"
ПРИСПІВ.
1977 Кривий Ріг
|
