ВЕСЕЛІ БОКОВЕНЬКИ

                  Олександр Лазарєв

ВЕСЕЛІ БОКОВЕНЬКИ 
Присвячується Олексію Зеленьку
 
Пірнає в затінок тихенько 
Вузенька річка Боковенька, 
А поруч з гаю виплива
Її сестриця степова.
Зійшлись дуби до водопою,
Стоять могутньою стіною.
Ввійду і я в цей храм тихенько –
У парк "Веселі Боковеньки".
ПРИСПІВ:
Цей храм Давидов збудував,
Він все життя про нього дбав,
Тож недарма до сонця зріс
Столітній красень - диво-ліс.
Тут екзотичний світ рослин
І край Шевченківських хатин,
Тут велич всесвіту окрилить і зворушить.
Тут тінь віків завжди зігріє вашу Душу.

Кленовій гілочці вклонюся,
Попід каштанами пройдуся,
Схилюсь над тихою водою
Під золотистою вербою,
І досхочу нап’ється серце
Блакиті з чистого озерця,
І доведуть стежки казкові 
Мене до острова Любові.
ПРИСПІВ.
Рослини тут ростуть,  як діти,
Людською ласкою зігріті.
Годує їх земля, як мати,
Тож треба нам про неї дбати.
Її любить,її жаліти,
І все життя для неї жити,
І все найкраще їй віддати:
Не руйнувать, а прикрашати.
ПРИСПІВ.
 Кривий Ріг 23.07.2002 р.